Добрий господар-помічник і порадник для садівників та городників

» » Зизифус : опис,характеристика,вирощування

Зизифус : опис,характеристика,вирощування


За останні 20—30 років назва «зизифус» перестала бути аж такою екзотичною. Принаймні більшість садівників про нього чули і знають, про що йдеться.

Дехто вже вирощує зизифус на своїх ділянках. Проте він заслуговує на значно більшу популярність і розповсюдження. Адже його плоди містять цілий комплекс вітамінів, мікро- та макроелементів, необхідних нашому організму. Більше того,— цілющі властивості мають не тільки плоди, а й листя рослини. Зизифус, або китайський фінік належить до роду Зизифус, родини крушинових.

Загалом він об’єднує 50 видів, але для вирощування на присадибних ділянках найбільше підходить Zizifus jujube Mill. Попри те, що зизифус — культура субтропічна, він досить морозостійкий, мабуть, найбільш морозостійкий з усіх теплолюбних сородичів. Його бруньки витримують морози до —18…—20,5°С. А однорічні вегетативні пагони — 20до –24°С. Критичні пошкодження відбуваються при –27°С. Але коливання температури значно впливають на морозостійкість рослини.

Зимові відлиги з наступним різким зниженням температури викликають значне збільшення кількості вражених морозом бруньок. Тому, обираючи місце для зизифуса, треба уникати понижених та відкритих вітрам місць. Зизифус — світлолюбна культура. Тому ділянка для посадки має бути рівною, добре прогріватися сонцем. Загущення посадок неприпустиме, воно може призвести не тільки до зниження врожаю, але й до повної його втрати.

Треба враховувати, що доросле дерево зизифуса може сягати 5—8 м заввишки і мати розлогу крону. Тому доцільно висаджувати дерева за схемою 5 х 4 м. Бажано розміщувати дерева в шаховому порядку, щоб вони не притіняли одне одного. Найкращі для зизифуса — легкі або середні по механічному складу ґрунти, піщані або суглинисті з нейтральною чи слабо лужною реакцією, добре керовані, з глибоким заляганням ґрунтових вод.

В південних областях України висаджувати зизифус краще восени, а в більш прохолодних регіонах — в березні-квітні, оскільки при осінній посадці можливе підмерзання і висихання рослин взимку. Технологія посадки не відрізняється від інших дерев. Якщо ви все ж таки вирішили висадити зизифус восени, бажано підгорнути деревця на висоту 50—60 см землею, захистити стовбур кукурудзинням, або агроволокном. У порівнянні з багатьма плодовими культурами, зизифус більш посухостійкий, має сильну, добре розвинену кореневу систему. Завдяки цьому він порівняно легко переносить тривалу ґрунтову посуху.

Але для отримання високих врожаїв та плодів доброї якості він вимагає достатньої зволоженість ґрунту. У районах, де опадів випадає мало, менше ніж 600—700 мм на рік, необхідно проводити 4—5 поливів за вегетацію. Надлишок вологи призводить до розтріскування плодів на дереві, тому з моменту, коли плоди починають забарвлюватись, поливи припиняють.

У районах природного зростання зизифуса населення широко використовує плоди і листя як лікарську сировину. Чай з листя і плодів зизифуса має сильну гіпотензивну дію, зміцнює кровоносні судини, сприяє покращенню показників червоної крові. З листя виготовляють бактерицидні мазі, які використовують при лікуванні різного роду гнійних процесів.

Відвар з листя і плодів зизифуса застосовують як тонізуючий, полівітамінний та загальнозміцнюючий засіб. У свіжому вигляді плоди зизифуса мало транспортабельні. Його здебільшого використовують для приготування компотів, варення, пюре, цукатів, маринадів, сухофруктів, паст. Треба відзначити, що в продуктах переробки зизифуса зберігається до 60-80% аскорбінової кислоти. Вегетаційний період у зизифуса триває 190-200 днів при загальній сумі ефективних температур (вище 10 °). Вегетувати рослини зизифуса починають пізно.


 Дозрівання плодів ранніх сортів зизифуса починається в II-III декаді вересня. Внесення добрив в посадках зизифуса сприяє посиленню росту пагонів, підвищення врожайності і стійкості рослин до несприятливих погодних факторів. Добрива вносять в пристовбурні кола. Для молодих рослин (до 3-5 років): перегною - 10-15 кг, азоту і фосфору - 100-150 г, калію - 20-30 г з розрахунку на одне дерево. З п'ятого-шостого року норми внесення добрива збільшують приблизно в 2-2,5 рази.

Перегній, фосфорні та калійні добрива вносять восени або ранньою весною, азот - разом з поливом в травні-червні для стимулювання росту. Зизифус практично не схильний до хвороб. Протягом всіх років дослідження не було відзначено і пошкоджень шкідниками, що виключало проведення хімобработок.

12-10-2019, 13:58 206