Добрий господар-помічник і порадник для садівників та городників

» » Осінні солодощі – мушмула : опис,характеристика, розмноження

Осінні солодощі – мушмула : опис,характеристика, розмноження


Рід мушмула родини розових складається з єдиного виду – мушмули германської, яка в культурі поширилася далеко за межі природного ареалу. Росте вона в тому числі і в Україні. Як плодова культура мушмула відома більше трьох тисяч років. Її популярність в Європі досягла піку в Середньовіччі і зберігалася на початку XIX століття, однак до теперішнього часу мушмула втратила колишнє значення.

Проте плоди мушмули заслугувають на нашу увагу. Мушмула – багатостовбурний кущ з великим цільним еліптичним опушеним знизу листям і великими ароматними білими квітками. Плоди – жовті, невеликі, м'ясисті, яблукоподібні. Усередині плоду знаходяться п'ять насінин з твердою оболонкою. Плоди, насіння, кора, листя мушмули використовують з лікувальною метою.

Висока калорійність плодів визначає їх цінність при відновленні працездатності. 

За своїм хімічним складом плоди мушмули близькі до яблук.У них міститься яблучна і лимонна кислоти, цукри, вітамін С, дубильні і ароматичні речовини, пектин, фітонциди. В'язкі властивості обумовлені наявністю дубильних речовин, які корисні при захворюваннях кишково-шлункового тракту. Мушмулу вживають як засіб, що покращує травлення і зміцнює кишечник. Пектинові речовини здатні зв'язувати і виводити з організму радіоактивні елементи.

Розмножують мушмулу насінням та вегетативно.

Насіння вимагає стратифікації впродовж трьох-чотирьох місяців. Для підвищення схожості застосовують методи, аналогічні обробці кісточок глоду. Насіння мушмули, як і насіння глоду, покриті міцною кісточкою, що заважає проростанню, внаслідок чого при осінньому посіві сходи часто з'являються на другий або третій рік. Щоб отримати сходи в першу весну, практикують посів в серпні і вересні недозрілого насіння, яке попередньо замочують добу в 1% -ому розчині азотнокислого калію.

Порушення насіннєвих покривів можна досягти також намочуванням і підсушуванням насіння на сонці. Сіянці вступають в плодоношення на восьмий-дев'ятий рік після посіву. Для прискорення початку плодоношення і збереження сортових особливостей кращі форми прищеплюють на сіянці глоду, мушмули, айви, груші, горобини. Мушмулу також успішно розмножують кореневими паростками. Рослини висаджують на відстані 3-4 м один від одного. У невеликому саду досить одного екземпляра або однієї-двох гілок, щеплених в крону айви або глоду.

Формують мушмулу у вигляді штамбового дерева або кущем. Обрізка зводиться до видалення сухих, зламаних, слабких і загущуючих гілок. До шкідників і хвороб мушмула стійка. Культура відрізняється невибагливістю до ґрунтів, посухостійкістю. Цвіте в травні-червні. Самоплідна.

Урожай дозріває в жовтні-листопаді.

Плоди не слід збирати занадто рано, оскільки недостиглі при зберіганні висихають, їх смакові якості псуються.Збір можна починати на початку листопада, коли плодоніжки легко відділяються від гілки. Плоди, доходячи в лежанні, стають солодкими і приємними на смак. Такого ефекту можна досягти, залишивши плоди на гілках для природного проморожування. Тоді їх вживають в свіжому вигляді або використовують для переробки.

Їдять плоди, висмоктуючи повидлоподібну м'якоть і залишаючи шкірку і насіння. Урожай становить 10-80 кг з дерева. Зверніть увагу У Реєстрі сортів рослин України сортів мушмули немає. Для вирощування рекомендуються Гойтховска, Голландська (Дач Джіант), Звірівська, Карадагська, Нижньосолотвінська 1, Сентеш Рожа, Солодка Драчева, Сочинська, Хвамлі.

23-11-2019, 13:00 120