Добрий господар-помічник і порадник для садівників та городників

Добрий господар » Дім,сад,город » Хвороби та шкідники яблуні : лікування

Хвороби та шкідники яблуні : лікування


Навіть при належному догляді яблуневий сад може бути схильний до різних захворювань і впливу шкідників. Давайте розбиратися, як визначити найбільш небезпечні з них і правильно захистити плодові дерева.

Хвороби листя яблуні

Парша

Відмітна ознака парші – наявність дрібних оливкових бархатистих плям на зовнішній стороні листя. З часом точкові мітки зливаються і набувають насиченого темного кольору. Уражена паршею зелень найчастіше засихає і обпадає. Крім листя захворювання поширюється і на плоди – спочатку вони покриваються численними бурими плямами і мікротріщинами, потім приймають потворну форму і деформуються внаслідок порушення росту поверхневих тканин.

Щоб придушити джерело захворювання – гриб Venturia inaegualis – потрібно не менше трьох обприскувань. Для першої обробки використовують Нитрафен, Олеокуприт або 3%-ну бордоську рідину, обприскування проводять ранньою весною до розпускання плодових бруньок. Для другої обробки застосовують Купрозан, Фталан, Цинеб або хлорокис міді відразу після закінчення цвітіння. Третю обробку Хорусом потрібно проводити через 10-15 днів після попереднього обприскування.

Борошниста роса

Характерний сірувато-білястий «повстяний» наліт на молодих листках, верхівках пагонів і суцвіттях яблуні свідчить про поразку дерева борошнистою росою. Незабаром на нальоті починають проглядатися дрібні темні точки, інфіковане листя втрачає яскравий колір, скручується і передчасно обпадає, а пагони припиняють ріст і відмирають. На плодах захворювання проявляється у вигляді характерної іржавої сітки.

Виявивши перші ознаки захворювання, дерева негайно обприскують 1%-ним розчином колоїдної сірки. Після опадання пелюсток яблуні обробляють хлорокисью міді, Каратаном або Топсином-М Уражені пагони обов’язково вирізають і спалюють разом з опалим листям за межами саду.

Молочний блиск

Відмітна особливість цього грибкового захворювання – тонкий сріблясто-перламутровий наліт на молодому зеленому листі, який з’являється внаслідок утворення під шаром епідермісу повітряних кишень. З кожним днем матові плями збільшуються, внаслідок чого заражені листя змінюють забарвлення і фактуру – спочатку стають блідішими і крихкими, потім втрачають пластичність, пузиряться і скручуються. Вторинна ознака цієї хвороби яблуні – поява на штамбі і великих скелетних сучках темних шкірястих нашарувань.

Щоб відновити нормальне забарвлення листя, необхідно врегулювати водно-мінеральний баланс шляхом своєчасних поливів та внесення якісних фосфорно-калійних підживлень. Уражені гілки зрізують і спалюють, місця обрізки дезінфікують 1%-ним мідним купоросом і обмазують садовим варом.

Хвороби кори яблуні

Чорний рак

Чорний рак – найбільш шкідливе захворювання стовбура і гілок маткових яблуні, що викликається патогенними грибами. Пізнати цю хворобу можна за такими ознаками – спочатку на штамбі утворюються коричнюваті вдавлені плями неправильної форми, потім вони чорніють, покриваються горбиками і істотно збільшуються в розмірах. Пізніше на пошкоджених ділянках кори з’являються глибокі тріщини, з часом інфіковані тканини відшаровуються і відмирають. Чорний рак неминуче поширюється і на квітки, і плоди дерева.

В першу чергу акуратно зачищають виразки на корі, оброблені рани ретельно промивають мідним купоросом і зашпаровують садовою замазкою, змішаної з а-нафтилоцтовою кислотою або гетероауксином. Місцеве лікування дерев найбільш ефективно в комплексі з агротехнічними заходами, спрямованими на поліпшення хворобливого стану яблунь – своєчасна побілка і правильне утримання пристовбурового кола, регулярні поливи і внесення збалансованих добрив допоможуть насадженням швидше регенеруватися.

Цитоспороз

Наявність численних опуклих наростів на поверхні кори і тріщин на кордоні уражених і здорових ділянок вказують на зараження яблуні цитоспорозом. Інфікована цитоспорозом кора не темніє і не лущиться, як при ураженні чорним раком, а зберігає червонувато-коричневе забарвлення і розмочалюється при натисканні. Інтенсивний розвиток захворювання супроводжується різким всиханням гілок і загибеллю дерева.

Локальне лікування цитоспороза, яке полягає в обрізанні засохлих гілок, акуратної зачистки ран на поверхні стовбура та їх подальшої дезінфекції, доцільно тільки на початковій стадії хвороби, поки гриб не заглибився в тканини камбію.

Бактеріальний рак

На відміну від чорного раку бактеріальний проявляється у вигляді світлих здутих пухирів-подушечок, хаотично розташованих на корі дерева. З часом шкіра, що покриває опуклості, деформується й розтріскується. Як наслідок, на уражених хворобою штамбі і сучках утворюються округлі вдавлені плями рожево-коричневого кольору з більш темною облямівкою. На дотик деревина під плямами м’яка і податлива, іноді з неї сочиться рідина. Надалі спостерігається відшарування ураженої кори і всихання окремих гілок.

При виявленні підозрілих плям дерево обробляють 5%-м розчином хлориду цинку. Паралельно інспектують крону на наявність засохлих гілок. При необхідності проводять санітарну обрізку, причому уражені гілки обрізають з відступом не менше 3-5 см від здорової тканини. Зрізи спочатку промивають 5%-ної карболовою кислотою, потім густо покривають нігроловою замазкою.

Шкідники яблуні

Яблуневий квіткоїд

Пошкоджене квіткоїдом дерево легко розпізнати по «сумним» ниркам і висохлим нерозпустившимися бутонами. Як результат, істотно знижується декоративність і, головне, врожайність саду.

Ранньою весною, щоб попередити появ жуків-шкідників, на стовбурах дерев встановлюють спеціальні ловчі пояси. По мірі розпускання бруньок крони і штамби обробляють інсектицидними препаратами (Актара, Іскра-Д) з додаванням біозасобів Липосам. Після обпадання листя ретельно перекопують пристовбурні кола.

Яблунева плодожерка

Личинка шкідника вгризається в тканини недозрілого плоду, таким чином прокладаючи шлях до насіннєвої коробки. Пошкоджені яблука набувають характерну «коркову» структуру, дозрівають раніше покладеного терміну і опадають.

Протистояти першим атакам ненажерливих гусениць допоможуть ловчі пояси і феромонні пастки. Якщо чисельність відловлених шкідників досить висока, проводять дворазову інсектицидну обробку дерев (Інта-ВИР, Децис, Фуфанон, Кемифос). Перше обприскування – до початку цвітіння, повторне – через 20-25 днів після завершення цвітіння.

Яблунева мідяниця

Поява дрібних клейких кульок сріблястого кольору на розпускаючихся нирках і молодій зелені – вірна ознака наявності в саду яблуневої мідяниці. Дорослі особини та їх личинки викликають передчасне пожовтіння та скручування молодих листя, опадання зав’язей і відмирання бутонів.

В якості профілактики до розпускання бруньок дерева обприскують Карбофосом, Кемифосом або Нітрафеном. Надалі для знищення шкідників використовують препарати Бітоксибацилін, Децис, Цианокс, Вофатокс. По закінченні цвітіння ефективно обкурювання дерев тютюновим димом.

Як правило, перші ознаки хвороб яблуні проявляються навесні, тому боротьбу з ними слід починати саме в цей період. Комплексні роботи – ретельна побілка штамбів і гілок маткових, санітарна обрізка та дезінфікування ран, очищення стовбурів і пристовбурних кіл, своєчасні обприскування по фенофазам – допоможуть захистити ваш яблуневий сад від навали шкідників і попередити розвиток небезпечних захворювань.


26-04-2020, 10:22 441